| ВИЙШЛО ДРУКОМ: Актуальні питання судово-експертного забезпечення
кримінальних проваджень: збірник матеріалів круглого столу. / редкол.:
Кобилянський О.Л., Антонюк П.Є., Свобода Є.Ю.; Київ. ННІПФЕКП НАВС. -
К.: Навчально-науковий інститут підготовки фахівців для
експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії
внутрішніх справ, 2014. - 376 с. - С. 328-330. |
| Ю.Б. Форіс, науковий співробітник, Київський НДІ
судових експертиз |
СИСТЕМА СУДОВО-ЕКСПЕРТНОГО ПРАВА |
| Ми сподіваємось, що ніхто не заперечує існування феномену
судово-експертної діяльності. Яскравим прикладом цього є Проект Закону
України "Про судово-експертну діяльність в Україні", запропонований на
офіційному сайті Міністерства юстиції України для громадського
обговорення. "Широке та змістовне обговорення наведених вище (проект
Закону) положень сприятиме вдосконаленню законодавства України у
сфері експертного забезпечення правосуддя" [1]. |
| Саме застосування системного підходу до норм права, що
регулюють окремі аспекти судово-експертної діяльності, дозволило
об'єднати в один закон такі різні правові інститути, як атестацію
судового експерта і проведення повторної судової експертизи. |
| За загальновідомими визначеннями, система - сукупність інтегрованих
і регулярно взаємодіючих або взаємозалежних елементів, створена для
досягнення певних цілей, причому відносини між елементами визначені і
стійкі, а загальна продуктивність або функціональність системи краще,
ніж у простої суми елементів [2]. |
| Система має такі властивості: |
| 1. Цілісність - система є абстрактна сутність, що володіє цілісністю
і визначена у своїх межах. Цілісність системи передбачає, що в деякому
істотному аспекті "сила" або "цінність" зв'язків елементів усередині системи
вище, ніж сила чи цінність зв'язків елементів системи з елементами зовнішніх
систем або середовища. |
| 2. Синергічність, емерджентність - поява у системи властивостей, не
властивих елементам системи; принципова незвідність властивостей системи до
суми властивостей її складових компонентів (неадитивність). Можливості
системи перевершують суму можливостей складових її частин; загальна
продуктивність або функціональність системи краще, ніж у простої суми
елементів. |
| 3. Ієрархічність - кожен компонент системи може розглядатися як
система; сама система також може розглядатися як елемент деякої надсистеми
(суперсистеми). |
| М.Я. Сегай виокремлює чотири структурних блоки, що складають
цілісну систему судово-експертної діяльності (далі - СЕД): 1) діяльність
держави з правового забезпечення СЕД на законодавчому і відомчому
нормативно-правових рівнях; 2) діяльність державних органів виконавчої
влади, що здійснюють функцію управління СЕД; 3) діяльність головних
суб'єктів СЕД, що забезпечують організацію і проведення судових експертиз
в державних СЕУ; 4) діяльність учасників судочинства, причетних до проведення
судових експертиз. |
| У зв'язку з цим, на думку М.Я. Сегая, судово-експертна діяльність
як об'єкт пізнання судової експертології може бути визначена як діяльність
держави, юридичних і фізичних осіб із забезпечення правосуддя незалежною,
об'єктивною і кваліфікованою експертизою, здійснюваною професійними
(атестованими) судовими експертами. Правовим основам судово-експертної
діяльності відповідають правозабезпечувальна функція судової експертології
і самостійний розділ її пізнавальної структури, що розкриває "правове поле"
СЕД як системи її нормативно-правової бази і правовідносин її учасників
[3]. |
| До системного підходу до нормативно-правової бази СЕД науковці і
практики дійшли відносно нещодавно. Але судово-експертну практику
регулювали. Судово-експертні установи існували, функціонували, в них
провадились судові експертизи та інші дослідження на підставі законів
та підзаконних нормативно-правових актів. І це були не спеціальні закони,
а процесуальні кодекси, в яких були норми, що регулювали лише деякі окремі
аспекти судово-експертної діяльності. Для кожного типу судово-експертних
установ (в залежності від підвідомчості) існували і існують свої власні
підзаконні нормативно-правові акти, що по-різному регулюють одні і ті
самі питання. |
| Більше того, судова експертиза як правовий інститут має подвійну
правову природу. З одного боку, це процесуальний правовий інститут
(наприклад, кримінально-процесуальний). З іншого боку, це для судового
експерта як працівника - норми матеріального права, які регулюють його
працю і її продукт. А "процесуальним судово-експертним правом" можна
назвати процедуру притягнення судового експерта до дисциплінарної
відповідальності, але аж ніяк не функцію судового експерта в
кримінальному процесі. Це по відношенню до підсудного він -
учасник процесу, а по відношенню до самого себе - працівник у
відрядженні, відрядженні з установи до суду, і оформлюється його
перебування в суді як відрядження. |
| Навіть з зазначених специфічних властивостей судово-експертної
діяльності як спостережуваного феномену необхідно зробити висновок, що
норми, які її регулюють, варто виокремити зі всіх галузей законодавства
(права) і узгодити між собою. Це краще зробити, застосувавши системний
підхід до вивчення судово-експертної діяльності як правового явища. А
застосування системного підходу наштовхує на виділення системи правових
норм, що регулюють судово-експертну діяльність. А система правових норм,
що регулює певні суспільні відносини між певними суб'єктами - це галузь
права. |
| "Галузь права - уособлена сукупність норм, спрямована на
регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин.
Галузь права, найбільший структурний підрозділ і центральна ланка
права, найповніше виражає "групові" особливості правового
регулювання" [4]. |
| Цю галузь ще в 2003 році запропоновано виокремити і назвати
"судово-експертне право" [5]. |
| За видом таку галузь права можна визначити як комплексну
(аналогічно до підприємницького, комерційного, торгового, господарського,
морського права) матеріальну галузь права, яку не варто ототожнювати з
процесуальним правом (наприклад, кримінальним процесуальним). |
Список використаних джерел
|
| 1. Головченко Л.М. Про необхідність вдосконалення законодавства
про судово-експертну діяльність в Україні / Л.М. Головченко //
Криминалистика и судебная экспертиза. - К.: Киевский НИИСЭ, 2013. -
Вып. 58. - Ч. 1. - С. 11. |
| 2. Батоврин В. К.. Толковый словарь по системной и программной
инженерии / В.К. Батоврин. - М.:ДМК Пресс, 2012. - 280 с. |
| 3. Сегай М.Я. Судебная экспертология: объект, предмет, природа и
система науки / М.Я. Сегай // Теорія та практика судової експертизи і
криміналістики. - Харків: Право, 2003. - Вип. 3. - С. 28-29. |
| 4. Загальна теорія держави і права / за ред. М.В. Цвіка,
В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с. |
| 5. Форис Ю.Б. О формировании судебно-экспертного права: постановка
проблемы / Ю.Б. Форис // Теорія та практика судової експертизи і
криміналістики. - Харків: Право, 2003. - Вип. 3. - С. 45. |
